Тарас Шевченко, видатний український поет, художник і мислитель, знаний у народі як Кобзар. Він став символом української національної ідентичності та боротьби за свободу.
У 1847 році Шевченко був арештований за участь у таємному товаристві Кирило-Мефодіївського братства, яке виступало за самостійність України. Його екзильні роки, проведені в засланні, змусили його пережити значні випробування, але вони також сприяли розквіту його таланту як поета. Під час перебування в засланні в Орській фортеці на Уралі, де йому забороняли малювати та писати, він створив одні з найвидатніших творів української літератури.
Після звільнення з заслання у 1857 році Шевченко повернувся до України, а згодом і до Санкт-Петербурга, де продовжив свою творчу та громадську діяльність. Він помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі та був перепохований в Україні на Чернечій горі біля Канева згідно з його заповітом.
У 1845 році Тарас Шевченко отримав звання некласного художника від Академії мистецтв у Петербурзі, що підтвердило його визнання в художніх колах. Того ж року він вирушив до Києва, де приєднався до Кирило-Мефодіївського братства, організації, що виступала за незалежність України та культурне відродження.
Арешт 5 квітня 1847 року маркував початок тяжкого періоду заслання для Шевченка, що тривав більше десяти років. Він був засланий спочатку в Оренбург, а потім включений до складу Аральської експедиції. Згодом у 1850 році Шевченка вдруге заарештували та відправили у Новопетровський форт, де умови ув’язнення були особливо суворі.
Звільнення настало 2 серпня 1857 року, після чого поет ненадовго повернувся до Санкт-Петербурга. У 1859 році Шевченко зміг відвідати Україну, яку не бачив більше десяти років. Втім, до кінця своїх днів він залишався під таємним наглядом поліції.
Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року, його тіло спочатку було поховано на Смоленському кладовищі у Петербурзі. Відповідно до його останнього бажання, 10 травня того ж року прах Шевченка було перенесено і поховано на Чернечій горі в Каневі, над Дніпром, де він і спочиває до сьогодні.
Таким чином, життя та спадщина Тараса Шевченка продовжують надихати українців та всіх прихильників свободи та національної гідності. Його твори й досі вважаються одними з найвеличніших внесків у світову культуру.
