У Кропивницькому обговорили створення музею історії міста.
Фахове зібрання музейників, істориків, краєзнавців, видавців Кропивницького разом із представниками обласної військової адміністрації та міської ради дозволило детально обговорити це питання.
Думка більшості: музей історії міста — потрібен, фахівці цієї галузі були б раді, якби навіть і не один, але його створення — це робота тривала, комплексна, і ніде правди діти — досить дороговартісна. Тому до завдань щодо офіційних процедур та виділення коштів більш доцільно братися після завершення війни, але це не означає, що підготовчу роботу до створення музею не можна розпочати вже зараз.
А якою, власне, ця підготовча робота має бути говорив директор Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко.
Чи треба музей історії міста?! Безперечно, що треба. І чим більше таких музеїв, тим краще. Але це в теорії. А на практиці — це дуже складний в науковому та технічному плані процес. Ідея створення такого музею вже є, далі має бути його концепція, потім складений тематико-експозиційний план. І лише коли цей план готовий, під нього підбираємо артефакти, але не навпаки. Музей історії міста, це його обличчя, і він має бути в середмісті, з належним технічним оснащенням — це величезні кошти, і без бюджетних грошей не обійтися,
– вважає Борис Шевченко.
Окрім цього він звернув увагу і на те, що є робота і для істориків краю — над переосмисленням імперської доби існування Кропивницького. Позицію Бориса Шевченка підтримала й історикиня, проректор з науково-педагогічної роботи ЦДУ імені Володимира Винниченка Ірина Козир.
– Нам потрібна нова наукова концепція історії міста, обгрунтована концепція її наповнення. А щодо музею історії – чим більше музеїв, тим краще для міста — однозначно. Але створення юридичної особи тягне за собою правові наслідки, є закон Про охорону культурної спадщини — і це великі обов’язки не тільки по виділенню приміщення, а й по його охороні. І це великі кошти та обов’язки для міської влади.
Ініціатор ідеї створення музею Микола Цуканов переймається долею артефактів, які поступово зникають разом із їх власниками, які відходять у засвіти. І це питання учасники зібрання також досить детально обговорили.
Фондова робота проводиться в кожному музеї міста, можливо, її варто посилити і більш популяризувати, щоб про неї знали і містяни. Можливо, варто на початкових етапах створити робочу групу на громадських засадах, яка б і займалася підготовкою до створення музею, щоб ми не втрачали артефакти, а в перспективі вийти і на створення юридичної особи разом із фінансуванням установи,
– говорить Ірина Козир.
Ідею зі створення робочої групи підтримала і заступниця начальника обласної військової адміністрації, депутатка міської ради Катерина Колтунова.
Від напрацьованої ідей до концепції і до створення юридичної особи може пройти рік або й два. Це процес тривалий. І нам треба рухатися в партнерстві, а не в протистоянні. Створювати робочу групу і напрацьовувати концепцію музею. А артефакти наразі здавати у фонди музеїв, які працюють сьогодні.
Обговорення тривало майже дві години, не завадила навіть повітряна тривога, засідання продовжили у найпростішому укритті приміщення міської ради, і зрештою дійшли до певних спільних знаменників.
Підсумував результати обговорення заступник міського голови Сергій Колодяжний:
Музей історії міста має нести чітку стратегічну ідейну позицію. Його створення — це величезна наукова робота. Ми вислухали думки експертів, усіх, хто зацікавлений у появі такого музею в Кропивницькому. Окреслили своєрідну дорожню карту для дій. Підготовчу роботу варто розпочинати вже зараз, а до практичної реалізації візьмемось після перемоги у війні з російським агресором.
