Як Dobry Humor — газетка з жартами, розвеселяла Польщу

У першій половині 90-х, коли Польща тільки будувала нову реальність, у Любліні народився заголовок, який назавжди вписався в історію поп-культури, сатиричної преси та пам’яті фанатів. Dobry Humor — ідея та творіння Щепана Садурського — швидко став першим масовим сатиричним журналом вільної Польщі. Його двадцятирічна історія — це розповідь про інтуїцію, працьовитість і неповторне почуття гумору, яке розважало мільйони читачів у роки великих змін.

Люблінський старт, який змінив ринок гумору

Щепан Садурський (Szczepan Sadurski)— тоді молодий, але вже нагороджений сатиричний рисувальник, що публікувався, зокрема, у Szpilki та Karuzela — на початку 90-х помітив видавничу прогалину. У кіосках і досі панував сірий, бідний світ преси часів ПНР, а поляки були спраглі жартів без самоцензури. У 1991 році він зареєстрував одноосібне видавництво Superpress і власноруч підготував перший номер Dobry Humor. Домінували в ньому культові жарти в стилі «Приходить баба до лікаря». Перший наклад становив 20 тисяч примірників — і практично весь розійшовся. Початок був скромним, але відгук читачів чітко показав: такий журнал чекала вся Польща.

Вибух популярності та наклади, що сьогодні звучать як легенда

За лічені місяці Dobry Humor досягнув запаморочливих на ті часи тиражів. 50 тисяч, 100 тисяч, потім 150 тисяч примірників — наклади зникали з кіосків миттєво. У 1994 році журнал вийшов на пік: понад 200 тисяч примірників. Сьогодні такі цифри в пресі здаються нереальними. Для багатьох підлітків (саме вони переважно купували маленьку газетку з жартами) це був перший контакт із гумором у сучасній формі — без пафосу, без обов’язкових моралей, зате з купою польських жартів і впізнаваною манерою Садурського. Багато жартів, створених у той період, досі гуляють інтернетом.

Переїзд до Варшави та народження гумористичної імперії

У 1995 році редакція Superpress перебралася до Варшави, що відкрило шлях до подальшої експансії. Стартувала бестселерна книжкова серія 333 найліпші жарти (333 Najlepsze Dowcipy), принаймні один том якої мав піратські передруки. Кожні два роки в кіосках усієї Польщі з’являлися нові назви журналів під редакцією Садурського: 103 найліпші жарти (103 Najlepsze Dowcipy), Super Dowcipy, Dowcip Miesiąca, Dobry Humor – Rysunki. У певний момент у кіосках одночасно виходило аж п’ять журналів Садурського, а їхній сумарний місячний наклад перевищував пів мільйона примірників. Навіть директори «Ruch», найбільшого дистриб’ютора преси в країні, були шоковані масштабом успіху. Цікавинка тих років: одна з друкарень воліла розраховуватися не грішми, а… друкарськими машинами, які видавництво Superpress потім продавало. Садурський тоді курсував між Любліном і Варшавою.

Нова назва, новий читач: Twój Dobry Humor

У 1997 році в кіосках з’явився Twój Dobry Humor — журнал більш «дорослий», орієнтований на читачів колишніх «Szpilek» та любителів серйознішої сатири. Видання швидко стало черговим бестселером, а разом із ним виникла ідея створення… Партії Доброго Гумору — проєкту, що за короткий час зібрав кілька тисяч членів по всьому світу. Однак ринок друкованої преси почав скорочуватися. Інтернет, комп’ютери й перші мобільні телефони змінювали звички людей. Садурський (ще одна цікавинка) був одним із перших тисячі користувачів мобільного зв’язку в Польщі й розумів, що грядуть зміни.

Жарти заходять у мережу. Від співпраці з Onet до власних порталів

Коли інтернет почав проникати в польські домівки, Садурський, чиї газетки ще були в кіосках, але втрачали тиражі, почав переносити польський гумор в онлайн. Onet.pl, тоді молодий портал, запросив його створити Сервіс Доброго Гумору. Кількість відвідувань була величезною — не дивно, що творці перших гумористичних сайтів, фанати Dobry Humor, переписували тексти з газеток Садурського рядок за рядком. Так з’явилися перші портали з жартами. У 2001 році запрацював сайт dobryhumor.pl, який діє й досі. Це величезний архів польського гумору, що містить також тексти з Twój Dobry Humor і Super Dowcipy. Для фанатів 90-х це справжня капсула часу, а Садурський продає навіть набори з 50 оригінальних номерів журналів тих років. Молоді поляки можуть відчути те, що відчували їхні батьки, коли розрізали краї газеток, щоб дістатися до нутрощів, наповнених жартами. Паралельно запустився сайт Sadurski.com, присвячений гумору та інтересам автора й тодішніх фанатів розваг. Це лише частина проєктів, які він зараз веде в мережі як цифровий видавець.

Гумор потрапив до музеїв

Вплив Dobry Humor на польську культуру сьогодні можна побачити… у музеях. У 2024 році фрагменти оригінальних номерів увійшли до виставки Музею Карикатури, присвяченої культурі 90-х. Національний музей техніки експонує газетки Superpress у відтвореній кімнаті підлітка епохи трансформації. Для багатьох сорокарічних Садурський залишається іконою їхньої юності. На івентах, де він малює карикатури наживо, люди стають у черги не лише за рисунком, а й за пам’ятним фото з кумиром.

Щепан Садурський — творець, який не перестає смішити

Щепан Садурський і далі активно працює. Малює наживо на корпоративних зустрічах, фестивалях і заходах у Польщі та за кордоном. Його талант оцінила преса Нью-Йорка, назвавши одним із найшвидших карикатуристів світу. Він продовжує розвивати оригінальний міжнародний проєкт — Партію Доброго Гумору (за кордоном відому як Good Humor Party). Є ілюстратором книжок і шкільних підручників, співпрацює з рекламними та івент-агенціями, а незабаром вийде документальний фільм про його життя й творчість, з якого ми дізнаємося безліч анекдотів із його творчого шляху, повного несподіванок.

Феномен, що пережив епоху

Dobry Humor сьогодні — це вже не просто журнал із кіоску, це частина культури, до якої повертаються наступні покоління. Його перехід із паперу в інтернет виявився природним, а багато старих жартів витримали перевірку часом і досі смішать. Із вулиць міст і містечок майже зникли кіоски з пресою, які в 90-х були домом для веселих журналів, перед якими вишиковувалися черги молоді, що за ціну кульки морозива отримувала радість від нової порції жартів. Феномен, започаткований у люблінській друкарні понад три десятиліття тому, і досі живий — у мережі, у музеях, у пам’яті читачів і в роботі самого Садурського, чия місія залишається незмінною: робити так, щоб на наших губах з’являлася посмішка.