Оцінки — це не лише свідчення успіхів або невдач учня в школі. Для одних вони можуть стати джерелом впевненості в собі, а для інших — причиною домашніх сварок.
Давайте розглянемо, як не перебільшити та не зменшити значення оцінок у житті школяра.
Говоріть з дитиною не про оцінки, а про процес навчання
Оцінки у зошиті — це індикатор. Але його показники можна оцінювати по-різному. Трійка або двійка можуть свідчити про те, що у дитини було поганий настрій і вона не змогла впоратися, коли вийшла до дошки. А може, вона не зрозуміла тему останнього уроку.
Іншим варіантом може бути те, що дитина не встигла зробити домашнє завдання, бо намагалася досягти потрібного рівня в онлайн-грі. Вона дійсно хотіла зайнятися, але не помітила, як пролетіло кілька годин, а потім вже не змогла взятися за уроки.
П’ятірка, навпаки, може показувати, що дитина не даремно провела півдня в пошуках матеріалу для доповіді. Ніхто не знайшов таких цікавих фактів про рослини Південної Африки, як вона. А може, контрольна виявилася дуже легкою: “Повезло, з такими завданнями будь-хто би впорався”, — каже учень. І не згадує, що цілий місяць вирішувала по одному-два приклади щодня, добре потренувалася, тому і не побачила в контрольній нічого складного.
Тому, якими б не були оцінки, варто звертати увагу не на результат (саму запис у зошиті), а на процес навчання. Запитайте дитину, як вона сама ставиться до отриманої оцінки, що відбувалося, поки вона готувалася або не готувалася до уроків, що їй сподобалося, що здивувало або розчарувало.
Також обговоріть, що дитина планує робити після отримання такої оцінки.
Наприклад, отримавши п’ятірку, школяр вирішить продовжити вивчати тропічну флору, адже це цікаво. А отримавши трійку, подумає: краще спочатку прочитати підручник, а потім садитися грати. Такий аналіз допоможе дитині навчитися робити висновки з отриманого досвіду.
Будьте уважні до дитини незалежно від її оцінок
Іноді батьки майже не реагують на хороші оцінки. П’ятірка? Так і має бути! Четвірка? А чому не більше? І тільки двійка може спонукати їх залишити свої справи та позайматися з дитиною. Або докладно розпитати, що сталося, і запропонувати допомогу. Дитина робить висновок: правильний спосіб отримати трохи тепла та турботи — принести погану оцінку.
Щоб уникнути таких ситуацій, варто приділяти дитині час та увагу при будь-яких оцінках. Якщо вони високі, можна поговорити про те, що подобається дитині в предметі, і порадуватися, що на уроках вона дізнається справді цікаві факти.
Якщо оцінки низькі, можна обговорити, що не подобається дитині і викликає дискомфорт. Можливо, пояснення вчителя здаються нудними і незрозумілими. Або дитина пропустила важливий урок і тепер не може самостійно розібратися в складній темі. Тоді варто запропонувати свою допомогу.
Підтримуйте дитину, якщо їй важко
Важливо, щоб у школяра не було сумнівів: що б не сталося, він має право розраховувати на батьків. Можна потрапити у складну ситуацію або зробити помилку, але батьки завжди будуть з ним на одній стороні і допоможуть розібратися, що робити далі.
Іноді школяр стикається з конфліктом з вчителем або, написавши невдалу роботу, відчуває невпевненість перед наступними завданнями. Можливо, ще у другому класі його сильно розчарував учитель, сказавши, що малювання — точно не його заняття. Пройшло кілька років, але школяр відмовляється брати олівець і пензель, а також вивчати історію живопису. Тому отримує погані оцінки.
У таких ситуаціях дуже потрібна підтримка батьків. Вони зможуть знайти заохочувальні слова і показати, що вірять у дитину. А якщо потрібно, разом звернуться за допомогою до фахівця.
Іноді школяру потрібна дуже проста допомога: наприклад, нагадати, що ввечері потрібно зібрати портфель, або послухати, як він розповідає вірш або захищає проект. Але навіть такі незначні дії дозволяють дитині відчути, що вона не сама. Що батьки на її стороні, а разом легше впоратися з будь-якими проблемами.
Не наклеюйте ярлики
Оцінка — це показник лише сьогоднішнього дня. Завтра вона може змінитися, а дитина завжди залишиться собою. Тому не називайте її двійочкою, невдахою, недалекою людиною та іншими образливими епітетами.
Так, можливо, дитина розсердиться, захоче довести, що ви помиляєтеся, — і стане вчитися краще. На це розраховують багато батьків. Але дуже ймовірно, що учень розчарується і справді повірить: він мало на що здатен.
У майбутньому йому буде дуже важко повернути впевненість у собі та своїх силах. Тому варто відділяти шкільні оцінки від особистісних якостей і не перебільшувати значення перших у порівнянні з другими.
Звертайте увагу на заняття, за які не ставлять оцінки
Ми не уникнемо порівнянь з іншими людьми, а також різних рейтингів. Тому варто звертати увагу на сфери та заняття, де не потрібні оцінки. Їх у житті набагато більше: різні захоплення, відпочинок, подорожі, відносини з родиною та друзями.
Приділяйте більше уваги заняттям дитини, не пов’язаним зі школою, і підтримуйте її прагнення розвиватися у вибраному напрямку. Покажіть своїм прикладом, що в житті багато речей, де неможливо отримати оцінку. Наприклад, важливо розуміти інших людей і бути хорошим другом, піклуватися про близьких і самостійно просити про допомогу, знаходити поводи для радості навіть у складний час. Шкільні оцінки забудуться, а ці навички залишаться у дитини надовго.
Оцінки є лише однією з багатьох складових життя школяра. Важливо, щоб батьки підтримували дитину незалежно від отриманих оцінок, акцентували увагу на процесі навчання та допомагали розвивати особистісні якості. Таким чином, діти навчаться робити правильні висновки з отриманого досвіду і розвиватимуться як впевнені та щасливі особистості.
