Трофічна виразка – дефект шкірних покривів, що виникає внаслідок некрозу тканин та характеризується хронічним перебігом (понад три місяці). Некроз і відторгнення тканин – ознака низки важких захворювань, таких як: тромбофлебіт, атеросклеротичне ураження магістральних судин та ін.
Застосування мазей, наприклад Левомеколь, сприяє загоєнню та профілактиці інфекційних ускладнень, але без лікування причини хвороби ризики рецидиву виразок зберігаються.
Чому виникають трофічні виразки
В основі формування такої рани лежить порушення кровообігу тканин: знижується надходження артеріальної (оксигенованої та з поживними речовинами) крові та порушуються венозний та лімфовідтік. Кисневе голодування та порушення трофіки ведуть до ішемічного некрозу тканин.
Порушення мікроциркуляції супроводжує низку захворювань:
- варикозне розширення вен;
- хронічну венозну недостатність;
- тромбози та тромбофлебіти;
- цукровий діабет;
- лімфостаз;
- атеросклероз.
Найчастіше трофічні виразки з’являються за наявності варикозу. Типова локалізація — на внутрішній поверхні гомілки, що відповідає локалізації великої підшкірної вени, яка найбільше страждає під час варикозної хвороби.
Які бувають типи виразок
За походженням визначають такі види трофічних виразок:
- венозні (через венозну гіперемію);
- артеріальні (ішемічні);
- діабетичні (пов’язані з діабетичними ангіопатією та нейропатією).
Якщо розглянути формування виразки, то можна виділити чіткі стадії:
- Поверхнева локалізація (епідерміс), невеликі розміри, відсутність болю та кровоточивості.
- Поширення некрозу на всю товщину шкіри та підшкірно-жирову клітковину, набряк, болючість, просочування сукровиці.
- Залучення м’язової тканини, набряк, виражений больовий синдром, обмеження функції кінцівки.
Від причини та стадії хвороби буде залежати подальше лікування виразок.
Як позбавитись від трофічних виразок
Для оптимальної терапії поєднують кілька методів лікування: хірургічний та медикаментозний.
Існує кілька видів хірургічного лікування: флебектомія, лазерна або радіохвильова коагуляція, склерозування, висічення некротизованих тканин та дренування. Очищення виразки від мертвих тканин і постановка дренажу потрібні в окремих випадках. Найчастіше флебектомії (видалення пошкоджених судин) та коагуляції (склеювання стінок судин під дією лазера або радіохвиль) цілком достатньо.
Також показано застосування антибактеріальних та антифунгіцидних препаратів для профілактики вторинних інфекцій. Для зменшення больового синдрому та запалення необхідні нестероїдні протизапальні препарати. Додатково можуть призначати імуностимулюючі препарати, антиагреганти, вітаміни.
