Формування на стінках або слизовій оболонці сечовивідного органу злоякісної пухлини – це рак сечового міхура. Хвороба зазвичай діагностується після 50 років через вікові структурні зміни, хоча люди молодшого віку не застраховані від розвитку онкологічного процесу.
Можна виділити наступні фактори, які підвищують вірогідність розвитку онкології сечового міхура:
- робота на підприємствах хімічної, нафтопереробної, газової, лакофарбової та інших галузей, де працівники часто контактують зі шкідливими речовинами;
- надмірне куріння, що призводить до накопичення в організмі тютюнових канцерогенів;
- відсутність адекватного лікування запальних та інфекційних захворювань сечостатевої системи, в тому числі уретриту та циститу;
- механічне травмування органу або ураження паразитами;
- спадкова передача від родичів.
Не можна назвати однозначний фактор, який сприятиме формуванню онкології сечового міхура. Тому важливо стежити за здоров’ям та проходити регулярні профілактичні огляди сечостатевої системи в уролога.
Симптоматичні прояви раку
Інтенсивність симптоматичних проявів онкології сечового міхура залежить від стадії розвитку хвороби. Одним з типових симптомів є гематурія – поява згустків крові у сечі, хоча це також може свідчити про сечокам’яну хворобу. Також варто звернути увагу на ускладнене та болюче випорожнення сечового міхура, больові відчуття в області малого тазу, набряки промежини, загальну слабкість.
Якщо людина починає різко худнути та втрачає працездатність – то це безумовний привід звернутись до лікаря для проходження комплексного обстеження. Чим раніше вдасться встановити точний діагноз, тим ефективнішим буде лікування з можливістю збереження сечовидільного органу.
Діагностика та лікування
Для виявлення сечового міхура потрібно провести комплекс інструментальних досліджень, який включає УЗД сечового міхура, МРТ, КТ, лабораторні аналізи крові та сечі. За потреби береться зразок тканини для біопсії (гістологічного дослідження). Це дозволяє встановити місце розташування та стадію розвитку хвороби.
На ранній стадії лікування раку сечового міхура можливе завдяки проведенню трансуретральної резекції. Операція здійснюється через природній отвір уретри, що дозволяє дістатись до ураженого органу без розрізу тканин, локалізувати та видалити патологічні ділянки.
Однак великою проблемою стає той факт, що багато людей ігнорує перші симптоми хвороби та звертається на більш пізніх стадіях її розвитку. У цих випадках доводиться частково або повністю видаляти надважливий орган. Після лапароскопічного видалення сечового міхура необхідно створити новий спосіб для відведення сечі. В сучасних умовах можна створювати новий сечовий міхур з тонкої кишки.
Джерело: сайт bilyak.com.ua
