Діяльність колекторських компаній у військовий час

Тисячі українців захищають нашу країну зі зброєю в руках. І навіть у таких умовах багато людей стикаються з психологічним тиском від колекторських компаній. Я вирішив розібратися, як мають діяти колектори під час воєнного стану, які обмеження встановлює закон і що робити, якщо ваші права порушують.

Що каже закон про роботу колекторів?

Колекторська діяльність в Україні має чітку законодавчу рамку. Вона регулюється, зокрема, Законом України «Про споживче кредитування», який встановлює правила взаємодії колекторів з боржниками.

Суть у тому, що колектори більше не можуть діяти як їм заманеться. Щоб законно працювати, компанія зобов’язана бути внесеною до офіційного Реєстру колекторських компаній, який веде Національний банк України. Якщо компанія не в цьому списку — вона не має права вимагати з вас сплату боргу чи дзвонити.

Більше того, закон визначає, як саме має відбуватись взаємодія з боржником. Наприклад:

• колектори не мають права використовувати автоматичний додзвон більше 30 хвилин на добу;
• заборонено дзвонити родичам або знайомим без вашої згоди та розкривати ваші персональні дані;
• не можна погрожувати, вводити в оману, тиснути психологічно або принижувати.

Будь-яке порушення цих правил — це вже підстава для скарги в НБУ або навіть звернення до поліції.

Закон зобов’язує кредиторів інформувати вас про те, що ваш борг передано колекторам, — у письмовому вигляді, з точним зазначенням компанії, її даних та дати передачі справи. Якщо такого повідомлення не було — колектор не має жодного права з вами контактувати. Колекторська діяльність — це  чітко врегульована сфера. І якщо хтось виходить за межі правил — це вже не бізнес, а порушення ваших прав.

Особливості роботи колекторів у період воєнного стану

З моєї практики, у період воєнного стану ситуація з колекторами стала особливо чутливою. Хоча закон і до цього вимагав етичної поведінки, з початком повномасштабної війни з’явилися окремі обмеження, особливо щодо взаємодії з військовослужбовцями та людьми, які перебувають на фронті або мобілізовані:

1. Ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює мораторій на примусове виконання судових рішень щодо стягнення з:

а) військовослужбовців, призваних під час мобілізації;

б) осіб, які проходять службу в ЗСУ, НГУ, ДПСУ та інших формуваннях;

в) членів добровольчих формувань, включених до складу сил оборони.

1. Пп. 15, ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Визначає гарантії для військових у разі тимчасової неплатоспроможності. Заборонено накладення штрафів, пені, неустойок тощо за кредитними зобов’язаннями на час служби (окрім кредитів на майно).

На жаль, не всі компанії дотримуються цих вимог. Я стикався з історіями, коли мобілізованим телефонували з претензіями, вимагали погашення кредиту, не надавали пільг або, що найгірше — чинили психологічний тиск на родичів. Це неприпустимо. Люди, які захищають нашу країну, не повинні переживати через кредитні дзвінки посеред ночі або тиск на свою сім’ю.

Закони прямо забороняють стягнення у випадках, коли особа бере участь у бойових діях, є пораненою або зникла безвісти. Також передбачено мораторій на примусове виконання рішень суду щодо військовослужбовців. Тобто навіть якщо кредитор подав до суду — на час служби борг не може бути стягнутий примусово.

У такі моменти найважливіше — знати свої права. Якщо ви військовослужбовець або маєте родича, який служить, і до вас надходять вимоги чи погрози — не мовчіть. Ці дії незаконні. І варто про них повідомляти як до НБУ, так і до правоохоронних органів. Усі, хто сьогодні боронить країну, мають право на захист — і моральний, і правовий.

Ваше право — подати скаргу в НБУ

З власної практики можу сказати: під час воєнного стану кількість порушень з боку колекторів і фінансових компаній, на жаль, зросла. І це при тому, що закон чітко обмежує тиск на громадян у цей період, особливо якщо йдеться про військовослужбовців або людей, які перебувають у зоні бойових дій. Але порушення все одно трапляються: дзвінки вночі, психологічний тиск на родичів, погрози, ігнорування прав військових.

У таких випадках важливо знати: ви маєте повне право подати скаргу до Національного банку України. І це не просто бюрократія — НБУ реально реагує на звернення громадян. Якщо компанія порушує закон або взагалі не має права стягувати борги (наприклад, не входить до реєстру колекторських компаній) — регулятор може обмежити її діяльність або передати справу правоохоронцям.

Особливо рекомендую звертатися до НБУ, якщо ви:

• є військовослужбовцем або мобілізованим;
• отримуєте дзвінки під час служби;
• зіткнулися з порушенням ваших прав на пільгові умови;
• відчуваєте тиск, погрози, втручання у ваше особисте життя.

Скаргу можна подати онлайн — усе просто і швидко. Головне: описати ситуацію, додати скріни або фото, вказати назву компанії й залишити свої контакти. Але важливо правильно оформити скаргу, тому консультація з юристом не буде зайвою.

Колектори погрожують? Вихід є

Як юрист, я регулярно стикаюся з ситуаціями, коли люди звертаються до мене після того, як уже пережили серйозний психологічний тиск з боку колекторів. Дзвінки ночами, погрози фізичної розправи, залякування близьких, навіть публікація особистих даних у соцмережах — усе це, на жаль, не рідкість. І найгірше, що люди часто мовчать, бо не знають, що з цим робити.

Насправді, погрози — це не метод стягнення, а пряме порушення закону, а іноді й ознаки кримінального злочину. Жодна колекторська компанія, навіть офіційно зареєстрована, не має права погрожувати вам чи вашим рідним. ʼ

Якщо ви зіткнулися з такими діями — не ігноруйте і не бійтеся. Фіксуйте дзвінки, зберігайте повідомлення, робіть скріншоти. Далі — зверніться до поліції із заявою про погрози, а також надішліть скаргу до НБУ. У таких випадках я завжди раджу залучати юриста: правильно складене звернення значно підвищує шанси швидко зупинити порушення.

З мого досвіду: щойно ситуацію беруть на контроль правоохоронці або Нацбанк — «агресія» з боку колекторів миттєво зникає. Тому якщо вам погрожують — знайте, ви не самі, і в таких ситуаціях вихід завжди є. І головне — закон повністю на вашому боці.

Колектор — це не суд

Часто чую від людей фразу: «Мені сказали, що подадуть до суду, і я все втрачу». І дуже важливо розуміти — колектор не має таких повноважень, як суд. Він не може виносити рішення, списувати гроші з рахунку, описувати майно чи заарештовувати ваші активи.  Колектори навмисно маніпулюють: говорять про «подачу позову», «виконавчий лист», «арешт карток» — але все це не більше, ніж тиск на психіку.

З мого досвіду: якщо ви знаєте свої права, тиск одразу зменшується. Не ведіться на залякування. Якщо дійсно є борг — його треба вирішувати цивілізовано: або реструктуризацією, або через суд. А якщо немає — тим паче не варто терпіти шантаж.

Памʼятайте: колектор не суддя і не виконавець, а отже — не вирішує вашу долю. І навіть якщо буде суд — ви маєте право на захист, на адвоката і чесний розгляд справи. Не дайте себе залякати.

Чому важливо звертатися до юриста?

З моєї практики я бачу одне: найчастіше люди звертаються до юриста вже тоді, коли ситуація вийшла з-під контролю. Колектори тиснуть, договори складні, нараховано якісь штрафи й пені — і все виглядає безнадійно. Але, повірте, багато з цих проблем можна було б уникнути, якби консультація з юристом відбулася ще до підписання договору або одразу після появи проблем.

Юрист — це фахівець, який вміє читати між рядків, бачить приховані ризики в кредитних умовах, розуміє, де компанія діє протиправно, і знає, як це довести. Наприклад, я не раз виявляв у договорах пункти, які суперечать закону або взагалі не мають юридичної сили, які спочатку клієнт не бачив.

Звернення до юриста — це не ознака слабкості, а крок до того, щоб захистити себе та своїх близьких. Особливо в нинішніх умовах, коли багато хто служить, переживає втрати, живе в умовах невизначеності. Не залишайтеся сам на сам із проблемою — звертайтеся. Це перший і правильний крок до рішення на вашу користь.

Що таке незаконне крипто-кредитування?

Наскільки можна встановити за результатами доступних даних, компанії під назвами Bit Capital та Crypsy не фігурують у перевірених судових чи регуляторних розслідуваннях (не виявлено в публічних джерелах) — принаймні станом на серпень 2025 року. Зі свого боку, відомі численні інші випадки шахрайства або незаконної діяльності у сфері крипто-кредитування, коли компанії пропонують «кредити» під надвисокі відсотки або без адекватного регулювання.

Що це означає?

• BitCapital (різні юридичні особи у Великобританії) та Crypsee (зареєстрована у липні 2024 року) не мають ліцензії на надання кредитів або фінансових послуг, які підлягають регуляції НБУ. Національний банк України
• НБУ не визнає їх законними кредиторами і попереджає про високу ймовірність шахрайства або незаконної діяльності.

---

Ризики незаконних крипто-кредитів

1. Відсутність регуляції — немає контролю з боку регулятора та захисту споживача.
2. Схеми обману — найчастіше такі платформи вимагають платежі вперед або під заставу, а потім зникають без виплат.
3. Tиск і погрози — після спроб звернення або невиконання вимог платформи можуть застосовувати психологічний тиск або погрози.

---

Що робити у випадку тиску, погроз чи вимог повернення:

1. Не панікуйте — не надавайте жодних документів або деталей, не підписуйте нічого.
2. Не відплачуйте миттєво — у більшості таких випадків платити — це не гарантія безпечності.
3. Звертайтесь до антиколекторських сервісів:
   • В Україні існує ряд компаній та адвокатів, які спеціалізуються на захисті боржників від незаконних вимог  «антиколектори bit capital»
   • Вони можуть втрутитися юридично: наприклад, підтвердити відсутність правового підґрунтя у вимог, надіслати офіційне повідомлення про припинення контакту, звертатися до поліції чи Нацбанку як до регулятора.
4. Збіирайте докази:
   • Листування, вимоги, повідомлення, скріншоти чатів, повідомлення про погрози.
   • Це стане у нагоді у зверненні до поліції або суду.
5. Звертайтесь до правоохоронців:
   • Якщо є погрози або вимагання — зателефонуйте до поліції або кіберполіції.
   • Антикорупційні чи фінансові органи можуть допомогти, якщо це шахрайство або незаконна вимога.